З давніх пір, вже з часів середньовіччя, особливе місце в образотворчому мистецтві почали займати художні композиції з кольорового скла. Вітражі, які найчастіше можна зустріти у стародавніх палацах, готичних костелах, церквах, музеях та приватних будинках, втілюють у собі естетику різних епох та вражають вишуканістю. Як правило, майстри водночас є проєктувальниками та тими, хто втілює задум надаючи кожному твору унікальності. Флоренс Кемм, неперевершена у своєму ремеслі та є однією з успішних представників вітражного мистецтва свого часу. Роботи художниці десятки разів виставлятись на виставках й аукціонах у Європі, а у Великобританії їх вважають національним надбанням. Далі на birmingham1.one.
Батькова дочка
У деяких людей майбутня професія нерозривно пов’язана з родинною справою, саме таким чином склався творчий шлях Флоренс. Знаменита мисткиня народилась у 1874 році у передмісті Бірмінгема, в містечку під назвою Сметвік, де провела все своє життя. Батько Томас Кемм був художником-вітражистом. Довгий час він працював у компанії, яка виробляла скло, а з часом, разом з братами відкрив власну студію-майстерню з виготовлення декоративних вікон, церковних прикрас, настінних розписів та меморіальних дошок. Бізнес був успішним і отримав визнання як мистецтво. Продукція студії здобувала відзнаки у Парижі та Сіднеї у 1878-1879-х роках. Мати Флоренс Шарлотта походила з родини протестантських методистів й долучила до церкви свого чоловіка, де він поза роботою служив проповідником, тому у творчості Томаса та Флоренс часто прослідковуються релігійні тематики.
Становлення художниці
Флоренс Кемм здобула освіту в одному з найпрестижніших навчальних закладах Бірмінгема – школі короля Едуарда VI для дівчат. Достеменно невідомо з якого віку майстриня проявила свою художню обдарованість, але у 1892-1911-х роках батько оплачував її навчання у Бірмінгемський муніципальній школі мистецтв. Він високо цінував творчість дочки, вважаючи, що вона вміло справляється з непростими завданнями та має обдарованість. Талант Флоренс відзначив її викладач, видатний художник Генрі Пейн, який став наставником та сприяв удосконаленню майстерності. Під час навчання вона сильно виокремлювалась серед інших учнів й регулярно отримувала нагороди в різних галузях образотворчого мистецтва, серед яких були етюди, портрети, роботи з металу, але найвразливішими виходили вітражі.
У 1911 році молода художниця почала працювати у майстерні свого батька, де створила одну з неперевершених робіт, присвячену творчості Данте. Образи італійського поета та мислителя відповідали стилю прерафаелітів, який сильно поширився та декілька десятиліть був панівним серед художників Бірмінгема. Твори мали уникати шаблонного мистецтва й відповідати реалізму, досконалості та щирості. Вітражі з зображенням історії Данте й Беатріче були представлені на Інтернаціональній Виставці у Турині, де здобули Гран-прі одразу у трьох номінаціях. На думку деяких критиків, в образі Беатріче Флоренс відобразила себе.
Ці шедеври зберігаються у Бірмінгемському музеї та Художній галереї міста. Про студію Томаса Кемма почали говорити не лише заможні містяни, але й художні критики з усього світу. Крім вітражів Флоренс чудово виготовляла скляну мозаїку, гобелени та навіть брала участь у створенні фресок.
Сімейний бізнес
Сім’я Томаса та Шарлотти Кемм налічувала дев’ять дітей, два молодші брати Флоренс Роберт і Волтер також навчались у Бірмінгемській школі мистецтв. Після смерті батька у 1912 році вони успадкували його бізнес. Талановиті нащадки дотримувались особливого стилю прерафаелітів, руху мистецтв та ремесел, але виражали його не на полотнах, а переважно на скляних панно. Флоренс розкривала свій талант у малюванні й створила більшість художніх робіт, Волтер відзначився в дизайні, а внесок Роберта полягав у технічних та адміністративних аспектах бізнесу. Приєднавшись до справи, Флоренс забезпечила популярність майстерні. У 1915 році їхні витвори привернули увагу американського архітектора Ральфа Крама. Він був у захваті оздоблення вітража в одній з церков у Вустерширі та опублікував статтю у “Бюлетені Клівлендського музею мистецтв”, де відзначив надзвичайну красу й досконалість англійських художників, а вітражі Кеммів виділив як найкращі.
Сімейна студія отримала замовлення для кількох церков та приватних будинків у США. Після закінчення Першої світової війни виникла потреба у створенні вітражів для меморіалів загиблим воїнам. Серед найкрасивіших вважають вікно у Меріденській церкві, що поблизу Бірмінгема. Майстерня Кеммів працювала до другої половини 1960-х років. Після спочину усіх трьох художників бізнес не було кому передати й він припинив своє існування. Останнім замовленням вважається великий вітраж, 40 футів заввишки, у каплиці церкви Святої Марії у Ворвікширі. На ньому зображений Христос з групою ангелів. Майстерня була знесена у 1988 році.
Попри негаразди у світі, такі як голод, війни та природні катаклізми, можна побачити як мистецтво по склу переживає відродження. Вітражне панно здатне перетворити похмурий інтер’єр у яскравий, поліпшити будь-яке місце куди надходять промінчики світла та підкреслити красу сакральних і світських споруд.
