Від продуктового магазину до фабрики шоколаду, який усі знають сьогодні. Історія про батька та його двох синів і про те, як їхня щедрість надихала наступні покоління. Вони налили «півтори склянки» молока у свій Dairy Milk, а також надихнули своїх працівників і громаду. У цій компанії в центрі уваги завжди були люди, з їхніми проблемами, негараздами й неприємностями. І по іншому, як стверджують бути не може. А розпочиналося все з бакалійного магазину, де продавали какао та питний шоколад, які готували тут же, за допомогою ступки й товкачки. Більш детально про солодощі сім’ї Кедбері читайте на birmingham1.one.
Вест-Мідленд кондитерський
Вест-Мідленд багатий на історичну спадщину, вона буквально оточує мешканців Бірмінгему та його гостей. Тут тобі й старовинні канали в центрі міста, величні старовинні будинки, які можна зустріти в сільській місцевості графства, а ще дуже багато залишків промислової революції, яка накрила це місто в ХІХ столітті, зробивши з нього світову майстерню. Але окрім цього Вест-Мідленд має ще й вельми солодку історію. Мова про виготовлені та придумані саме тут кондитерські вироби.
Ба більше, Вест-Мідленд був розпещений вибором щодо того, які солодощі краще куштувати. Судіть самі — West Bromwich пропонував містянам Sela, Halesowen — Bluebird Toffee, Dudley подарував Teddy Grays і, нарешті, Birmingham City Center, а пізніше Bournville дав містянам Cadburys. Усі ці солодощі дуже посприяли тому, що Бірмінгем був одним із найсмачніших міст не лише у Великобританії, але й у світі.
Одним із перших, хто з’явився на кондитерському ринку міста був Cadburys. Він найстаріший серед солодких гравців, заснований у 1824 році. Загалом ХІХ століття прогресувало, мешканці Вест-Мідленду любили солодощі, відтак їх виготовляли все більше, у місті відкривались кондитерські. На той час чотири великі компанії пропонували свої вироби — це West Bromwich, Halesowen, Dudley і, звичайно, Birmingham City Center з Cadbury.
Мало того, усі ці чотири компанії продовжували виробляти солодощі протягом усього двадцятого століття, їм вдалося виростити не одне поколінням фанатів своїх солодощів. Багато мешканців Великої Британії відвідували місцеві кондитерські, купуючи дві унції цукерок. У ті часи дружба зав’язувалася через пакет цукерок, а кохання починалося, коли дівчині дарували коробку шоколаду.
І що найцікавіше, так це те, що кондитерські компанії Вест-Мідленда з успіхом витримали випробування часом. Нині проїжджаючи потягом через Борнвіль, ви помітите, що залізнична станція пофарбована у фіолетовий колір, а не у звичний для неї зелений. А фіолетовий колір — це данина поваги спадщині молочного Cadbury, продукція якого виготовляється на заводі Bounville, що знаходиться одразу за залізничною станцією.
Початок солодкої мрії
Усе розпочалося в далекому 1826 році. Сім’я Кедбері була стурбована добробутом мешканців Бірмінгема, зокрема, тим, що «браммі» вживали занадто багато алкоголю. Це спонукало Джона Кедбері до створення всесвітньо відомого гарячого шоколадного напою. Але спочатку в 1824 році Джон відкрив бакалійний магазин, який розташовувався на Булл-стріт у Бірмінгемі. Серед бакалійних товарів він продавав какао та питний шоколад, які сам готував за допомогою ступки й товкачки.
А у 1831 році Джон купив неподалік склад і почав виробництво з допомогою своїх синів Джорджа та Річарда Кедбері. Незабаром, в 1847 році, вони переїхали на більшу фабрику на Брідж-стріт. Джон Кедбері походив із багатої родини квакерів, тому особливої проблеми у відкритті магазину для нього не було, тим більше, що йому допомагали його сини.
Але проблема була в іншому. У той час какао виготовляли з великою кількістю какао-масла. Це масло мало вельми жахливий смак, відтак для його маскування використовували крохмаль, який додавали до какао. Що зробили на підприємстві Cadbury. Джордж Кедбері, один із синів Джона, дізнався про інноваційний прес для какао, який досить успішно використовували для виготовлення какао в Нідерландах. Голландський виробник van Houten, застосовував агрегат, який вичавлював із бобів стільки какао-масла, що не потрібно було додавати крохмаль.
Відтак використовуючи прес для какао, Джордж і Річард виявили, що вони можуть зробити своє какао на 100% чистим від будь-яких домішок, які приховували смак какао-масла. Адже в той час інші виробники шоколаду наповнювали какао тваринним жиром, суриком і навіть цегляним пилом, тобто крохмаль ще був нормальним варіантом.
Чудодійний пресс
Брати ж Кедбері замість придумувати, що додати до какао-масла, зосередилися на виготовленні однозначно чистого какао, і в 1866 році їм це вдалося, вони випустили Cadbury Cocoa Essence, який рекламували як «Абсолютно чисте, отже — найкраще».
Слід зауважити, що Джон Кедбері на той час уже відійшов від справ, після того, як захворів у 1861 році він залишив бізнес, довіривши керівництво Річарду і Джорджу Кедбері. Цікавий факт, на той час братам було близько 20 років, вони ще були молоді та юні. Проте Джордж відповідав за виробництво, а Річард за продажі. Бізнес був настільки не легким, що Джордж мріяв про прибуток у тисячу фунтів на рік, щоби піти на пенсію щасливою людиною.
Але потім на їхньому шляху трапився чудо-прес, у який вони не побоялися інвестувати, і не помилися. Після цього в 1878 році брати почали шукати місце для будівництва нової фабрики. На той час Джордж мав нові ідеї для розвитку спільного з братом бізнесу. Він ставив питанням, чому так відбувається, що якщо промисловий район, то це завжди убогість і депресія.
Брати Кедбері знайшли нове місце для свого нового підприємства на південь від Бірмінгема — 14,5 акрів землі, з лугом, котеджем і струмком, який місцеві називали Борн. За їхньої ініціативи, шляхом додавання частини «віль», це місце, перетворилося на Борнвіль. Борнвіль мав гарне транспортне сполучення та можливості для розширення.
Джордж мріяв побудувати таке місце, де було б нескінченно багато зелених насаджень, де працівники Cadbury могли б залишити багатолюдне, брудне місто та насолоджуватися, роботою на природі. Проєкт нової фабрики разом із будинками для працівників створив бірмінгемський архітектор Джордж Х. Гадд. У січні 1879 року почалося будівництво фабрики разом із першими 16 будинками для працівників.
А вже в 1897 році Cadbury випустила свій перший їстівний молочний шоколад, який був створений шляхом додавання сухого молока до сухої речовини какао, масла какао та цукру. Це дозволило братам Кедбері ще через 8 років, в 1905 створити Cadbury Dairy Milk, щоб конкурувати з провідними брендами швейцарського молочного шоколаду.
Викрадення століття
Про популярність продукції Cadbury у наш час говорити зайве. Але один приклад слід навести. У 2024 році, такий собі Джобі Пул викрав, не багато, не мало, цілу вантажівку пасхальних шоколадних яєць. Якщо бути точнішим, то мова йде про більш ніж 200 тис. ласощів, на суму понад 32 тис. фунтів стерлінгів. Грабіжнику, навіть дали прізвисько — «Шоколадний кролик».
Так от, цей «Кролик» проник на промислове підприємство в Телфорді та втік на викраденій вантажівці з ласощами. Чоловіка зупинила поліція, коли він їхав на північ по M42, після чого він підняв руки й здався копам. А тепер питання, ласощі якого бренду викрав «Пасхальний кролик» та чи крав би він їх, якби вони не були, ну дуже смачними.
Джерела: