Британці займалися розведенням коней ще у 2500-х роках до н.е. На той час цих тварин використовували як тягову силу. Жодна війна не обходилася без колісниць, тож коні були потрібні всюди. У період середньовіччя конярство почало переслідувати інші цілі. Саме тоді активно розроблялася кінна сільгосптехніка. Також ставали популярними кінні турніри і їм розводили особливі породи коней. Далі на birmingham1.one.
Переломним моментом в історії конярства стали 19-20 століття. У цей час людина все менше потребувала використання тварин у військових цілях. Для господарювання також почали застосовувати спеціальне обладнання. У 21 столітті робочі коні у Британії – це рідкість. Водночас у Бірмінгемі зростає кількість клубів верхової їзди. Місцеві жителі із задоволенням навчаються взаємодії із цими тваринами.
Коні в Бірмінгемі у 19-20 століттях
До 19 століття коней використовували у робочих цілях, але все змінило один винахід. Це був паровий двигун, який спочатку почали застосовувати як джерело енергії для пересування залізничних локомотивів. Залізниця у Бірмінгемі широко використовувалась у промислових цілях ще у 18 столітті. Але пересування нею забезпечували кінні перевезення. З появою парового двигуна кінні пасажирські екіпажі залишились у минулому.
Ефективність парового двигуна спонукала бірмінгемських підприємців використовувати цей винахід для виконання сільськогосподарських робіт. У місцевих газетах писали, що двигун, на відміну від коня, “їсть тільки коли працює”, тому його застосування допомагає відчутно економити бюджет. Коней використовували лише транспортування парових двигунів з однієї ферми в іншу.
Також у 19 столітті коней широко експлуатували для роботи на бірмінгемських шахтах. Тварини перевозили бочки та виконували іншу роботу. Для цього використовували зазвичай шетлендських поні – мініатюрних, але сильних, мускулистих коней.
У 20 столітті розвиток технологій ще більше витіснив експлуатацію коней бірмінгемцями. Робочі упряжки зустрічалися лише окремих районах передмістя, на приватних фермах. На жаль, через активне використання коней у військових діях під час Першої світової війни багато популярних у Бірмінгемі порід були повністю знищені. Після її закінчення кілька місцевих заводчиків доклали величезних зусиль, щоб зберегти популяцію коней, наскільки це було можливо. Це також вплинуло на те, що бірмінгемці почали ставитися до цих тварин не як до робочої сили, а як до чогось цінного.
Розведення коней у наш час
У 21 столітті коней у Бірмінгемі розводять для різних цілей:
- Фермерство. Раніше коні експлуатувалися фермерами щодня. В наш час їх тримають зазвичай для того, щоб відганяти тисячі диких поні, які пасуться в лісах, та деяких інших тварин, що загрожують господарству.
- Служба у поліції. Кінна поліція у Бірмінгемі патрулює місто верхи на конях. Вона виконує роботу з патрулювання парків та диких місцевостей, де використання поліцейських машин неможливе. Іноді коней залучають до спецоперацій зі стримування натовпу або затримання правопорушників.
- Розважальні заходи. У Бірмінгемі практично всі заходи, що проводяться на міських площах, супроводжуються появою дресированих коней. Також у місті активно розвивається кінний спорт, регулярно проводяться стрибки.
Але основне призначення коней у наш час – це рекреаційні заходи. Бірмінгемці ставляться до цих тварин як до компаньйонів, люблять їх та піклуються. У місті та його околицях широко розвинена іпотерапія – метод реабілітації за допомогою верхової їзди. Коні допомагають відновлюватися людям після серйозних травм, перенесених операцій. Часто робота з ними призначається у комплексній психологічній терапії.
Де взяти уроки верхової їзди?
У Бірмінгемі є багато можливостей познайомитися з кіньми та переконатися, що це справді тварини-компаньйони, з якими можна взаємодіяти. Ось лише кілька організацій, в яких можна взяти уроки верхової їзди або просто відвідати екскурсію, щоб спостерігати за кіньми:
- Центр верхової їзди “Hole Farm”. Бірмінгемці та туристи люблять відвідувати “Hole Farm” цілими родинами. Усі охочі можуть приєднатися до прогулянки долиною, спостерігати за поведінкою тварин у природі. Тут також можна брати уроки верхової їзди на конях різних порід, у тому числі на мініатюрних поні.
- “Foxhills Riding”. Це школа верхової їзди, заснована більш ніж 50 років тому. В ній пропонують пройти повний курс верхової їзди. Після закінчення навчання випускники школи отримують сертифікат, який визнається у Великій Британії та країнах Європи. Також у “Foxhills Riding” можна брати разові уроки.
- “Brookhouse Farm Riding School”. Ще одна популярна школа верхової їзди, розташована у сільській місцевості на околиці Бірмінгема. Вона була відкрита у 1985 році і тоді в ній було лише 3 поні. У 2024 році у школі понад 40 коней різних порід. Крім навчання бірмінгемці приїжджають сюди на різноманітні розважальні заходи.
Деякі бірмінгемці вважають, що коні – це “тварина сили” і комунікація з ними допомагає відновити емоційний стан, зарядитись позитивними емоціями та відчути себе трошки щасливіше.