Бездомних досі переслідують за жебрацтво у Вест-Мідлендсі згідно із жорстоким і архаїчним 200-річним законом, який планували скасувати у 2022 році. Мова про Закон про жебрацтво 1824 року, який мав би бути скасований, але лише після того, як уряд прийме поправку до законопроєкту про поліцію, злочини, винесення вироків і суди. Поки що тривають багаторічні кампанії за його скасування. До прикладу, закон 1824 року забороняє непристойно спати на вулиці та жебракувати. Він криміналізує тих, хто це робить, а не зосереджується на підтримці їх у їхніх проблемах. У 2020 році в поліції Вест-Мідлендсу було відкрито 13 судових впроваджень за цим законом. Більш детально про історію жебрацтва в Бірмінгемі далі на birmingham1.one.
«Жебрацький кущ»
Щоб завершити тему закону про жебрацтво від 1824 року, слід сказати, що у квітні 2022 року Закон про поліцію, злочини, винесення вироків і суди таки було прийнято, він отримав Королівський дозвіл. Відтак він міститься положення, яке скасовує Закон 1824 року, але не все так просто. Річ у тім, що це положення має бути введене в дію державним секретарем. Уряд не має наміру розпочинати процедуру про скасування, доки не буде прийнято відповідний закон про заміну.
Як бачимо, влив історії на життя сучасних жебраків і безхатьок у Бірмінгемі більш ніж суттєвий. Стосовно історії. На перехресті Жокей-роуд і Честер-роуд у Нью-Оскотті колись ріс кущ глоду, який позначав точку, де стикалися межі парафій Саттон-Колдфілд, Олдрідж і Перрі. На карті артилерійської служби 1890 року тут можна побачити наявність громадського будинку the Bush.
Один із давніх переказів розповідає, що саме під цим кущем свого часу випустив дух невідомий жебрак. Відповідальність за оплату поховання жебрака лежала на владі парафії, де людина померла. Оскільки кущ був на межі кожної парафії, то ніхто з них не брав на себе відповідальність за поховання, а тому бідолаху поховали там, де він помер, звідси й назва «Жебрацький кущ».
Пізніше той старий кущ було видалено під час розширення місцевої дороги в 1930-х роках, але побитий погодою глід залишився в центрі перехрестя, поки його не замінили світлофори вже в 1980-х роках.
Але не дивлячись на те, що ця історія сталася дуже давно, «Жебрацький кущ» залишився напрочуд поширеною і популярною назвою цього місця, яка за останніми даними нараховує принаймні 120 згадувань, найперше з яких датується XVI століттям. У той час цей термін стосувався бідолашних людей, які надумали помирати, але через неробство змушені були йти до «жебрацького куща за новим житлом».
Пізніше Єлизаветинська ера стала часом для великої кількості різних рецесій та економічних спадів, які ставали причиною масштабного безробіття та змушували велику кількість людей відправлятися в путь у пошуках роботи. У той час, до слова кажучи, були прийняті певні закони, за допомогою яких принаймні пробувати відрізнити дійсно бідних людей, які не мали роботи, а тому її шукали й тих, які могли працювати, але не хотіли. Останніх, так званих «завзятих жебраків», згідно з тим же законом, слід було відшмагати батогом і повернути до їхніх парафій.
Дотримуватись цих законів було обов’язком кожної парафії. Однак, якщо жебрак міг знайти притулок за межами парафії, він був поза її юрисдикцією. І цілком можливо, що такі кущі жебраків були на кордонах парафії не випадково. Адже тут безхатьки могли збиратися, щоби просити милостиню в нічийній зоні, бувши недоступними для волосних офіцерів.
Що ж стосується даного «Жебрацького куща», то в цьому районі в 1841 році був громадський будинок. Пізніше в 1861 році його перебудували. Теперішній «Кущ жебраків» датується 1930-ми роками. Насправді таке розташування завжди було вдалим — на перехресті однієї з головних доріг із Лондона на північний захід Англії.
Агресивне жебрацтво
А що відбувається нині в Бірмінгемі, як сучасні жебраки почуваються в другому місті Великої Британії. Виявляється, жебрацтво в Бірмінгемі зростає, і люди все частіше націлюються на автомобілістів, які потрапили в автопробку або змушені стояти на світлофорі.
Ці люди настирливо стукають у вікна автомобілів, а за останні шість місяців 2021 року у Бірмінгемі зареєстровано понад 1000 випадків саме агресивних жебраків. Автомобілісти, які застрягли в пробках, стають їхньою мішенню, більше того організовані банди продовжують висаджуватися із фургонів, щоби переслідувати цих людей. Навіть з’явилися заклики до влади терміново вжити заходів, перш ніж місто стане «посміховиськом» для всього світу.
Деяких заходів влада таки вжила принаймні було зроблено дослідження, яке виявило, згідно зі звітом комітету, що кількість повідомлень про агресивне жебракування з квітня по жовтень 2021 року становила 1105 випадків. Для розуміння масштабу проблеми, у 2020 році за той самий період було виявлено 872 випадки. Прогрес, як говориться, в наявності.
Члени групи громадської безпеки міської ради Бірмінгема заявили, що злочинці були частиною організованих банд, і висловили занепокоєння щодо сучасного рабства. У звіті також йдеться про те, що в жовтні 2020 року була створена Партнерська група вуличних завдань для боротьби із жебракуванням відтак проблеми сучасного рабства та експлуатації відстежуються, з партнерами ведеться робота з виявлення жертв і забезпечення отримання ними необхідної підтримки.
Жебраків стає більше
Поки ж що, ситуація на краще не змінилася. Уже у 2023 році люди, які жебракують на вулицях, на жаль, це дуже поширене явище в багатьох містах Великобританії. Крім того, тривожно зростає кількість чоловіків і жінок, які ризикують своїм життям, виходячи на зустрічну смугу руху, щоби попросити у водіїв грошей. Дуже багато таких людей у центрі міста. Це можуть бути поодинокі люди, а іноді, складається враження, що автомобілістів атакують скоординовані групи жебраків, які підходять до водіїв, що зупинилися на світлофорі.
Далі починається традиційна дуже сумна вистава, коли жебрак йде вздовж черги автомобілів, що чекають, коли спалахне потрібне світло на світлофорі, пропонуючи посмішку або слово та, протягуючи паперовий стакан водіям у надії отримати винагороду. Деякі добросерді автомобілісти пропонують їжу чи напої з вікна власної автівки, інші дають жебракам готівку, товар, який дедалі важче знайти в сучасному суспільстві оплати картками та телефонами. Але є й такі щиросердні люди.
Подавати онлайн-сервісам
До слова, з приводу милостині, тим більше грошової. У службі підтримки бездомних у благодійній організації Trident Reach, проаналізували звернення до служби підтримки безхатченків у 2021 році. Як виявили працівники служби, так звані безхатні жебраки насправді такими не є. Вони мають житло, а займаються жебракуванням, заробляючи таким чином собі на життя. Причому таких людей більшість, це не поодинокі випадки.
Тому представники цих організацій запевняють, що є кращі способи допомогти справжнім безхатькам, а ніж давати їм гроші, стоячи на світлофорі. Водіїв заохочують віддавати гроші в онлайн-сервіси підтримки бездомних. Вони стверджують, що приблизно один із п’яти на 100 чи близько того жебраків, які щодня сидять на тротуарах чи біля світлофорів і випрошують гроші в кожному великому місті Британії, так само й у Бірмінгемі спатимуть вночі на вулиці. Іншим є куди йти.
Джерела: